Атопічний дерматит – це запалення шкіри в осіб з генетичною схильністю до алергії, яке розпочинається в дитячому віці, яке пов’язане із цілим спектром несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Ступінь важкості атопічного дерматиту залежить від поширення і характеру ураження шкіри, а також залучення дихальних шляхів і приєднання вторинної гнійної інфекції.

Атопічний дерматит ще також називають екземою. Атопічний дерматит являється однією із актуальних проблем сучасної медицини, яка щодня привертає пильну увагу дерматологів, алергологів, педіатрів, імунологів, терапевтів, а також сімейних лікарів.

Це алергічне захворювання є розповсюдженим серед новонароджених та дітей, а саме можуть такі шкірні проблеми проявлятися напротязі перших шести місяців від дня народження дитини і також є можливість продовжуватись у дорослому віці.

Найчастіше цей вид алергічного захворювання з’являється на таких місцях, як: лоб, шия, шкіра навколо рота, верхня частина тулуба, зап'ястя, а також внутрішня поверхня передпліччя. Зовсім невиключено, і повторне висипання при контакті із певним алергеном (можливість проникнення алергена через пошкоджену шкіру або із їжею).

Атопічний дерматит класифікують на такі періоди:

• Періоду малюка, від моменту народження дитини до 2 років. Причинами появи дерматиту у дітей грудного віку через неправильне харчуванні матері або прийняття нею певних медичних препаратів чи наявність у неї певної інфекції. Місцями появи дерматиту будуть розгинальні поверхні кінцівок, обличчя, а також можливо і на тулубі. У дітей червоніються щічки і ягодиці.Пританним для цієї алергії буде утворення на тих місцях кірок і сухість шкіри. Варто бути дуже обачними, адже періодом загострення вважається при прорізуванні зубів і введенні прикорму.

• Дитячий період, від 2 до 12 років. Місцями появи шкірних висипань будуть спостерігатися на згинальних поверхнях кінцівок, в ліктьових і підколінних ямках і на шиї. Ці уражені ділянки будуть супроводжуватися набряками шкіри, тріщинами, скориночками та ерозіями. Найбільш болючішими є тріщини на кистях. Потрібно обережно поставитись до цієї ситуації і намагатися не розчісувати і не терти повіки, адже через це можуть з’явитися складки шкіри під очима.

• Пілітковий період, від 12 до 18 років. У такомі віці (особливо у хлопчиків) є велика вірогідність зникнення висипань і водночас можливе різке загострення дерматиту, супроводжуючись із збільшенням об’ємів ураження (на шиї, області декольте, обличчі, навколо зап'ястя і в ліктьових ямках, а також шкіри кистей рук.

• Дорослий вік. У цей період переважають такі місця, як: шиї та обличчя, пальці, тильня поверхня костей і стопи, а також супровожуються типовою сухістю і свербіжем шкіри, лущення, висипання і потовщення шкіри з посиленням шкірного малюнка. Формується зачароване коло: сверблячка - розчесання - висип - свербіж. Для того щоб поставити діагноз атопічний дерматит попередньо потрібно виключити інші варіанти захворювань, наприклад: алергічний контактний дерматит, короста, себорейний дерматит, псоріаз.

Для того щоб бути здоровим потрібно знати, які існують фактори ризику появи такого дерматиту, а саме:

• Перед зачаттям дитини і під час вагітності потрібно вести здоровий спосіб життя, адже алкоголь, паління, вживання наркотиків будуть сприяти у появі атопічного дерматиту у вашого малюка, а також тому сприяють різні вірусні та інфекційні захворювання майбутніх матерів.

• Вживання різних харчових добавок, антибіотиків під час вагітності та грудним вигодовуванням.

• Недодерження спеціальної дієти вагітної жінки, яка схильна до алергії.

• Часті распіраторно-вірусні інфекції у дітей, а також так-звані дитячі захворювання (глисти), які послаблюють імунітет дитини і сприяють появі дерматиту.

• Значної шкоди завдає тютюновий дим, особливо його пасивний стан, адже вдихаючи його у дитини послаблюється імунітет і тим самим провокується на вірусні інфекції і на шкірні висипання, а й часто це призводить до бронхіальної астми.

Догляд за шкірою із атопічним дерматитом. Догляд за проблемною шкірою повинен бути постійним, напротязі життя.

Потрібно дотримуватися таких правил:

• Забороняється носіння одягу який би подразнював шкіру (наприклад, шерсть)
• При пранні одягу, постільної білизни необхідно користуватися пом’ягчуючими засобами
• Ділянки із проблемною шкірою понні бути покриті одягом
• Потрібно уникати потовиділення (фізичні навантаження)
• Утримувати вологість вдома, потрібна температура 20-22 градуси.
• Щодня приймати душ або ванну і для цього використовувати гіпоалергічні засоби для миття.
• Після миття шкіру тільки промокнути рушничком.
• Одразу ж після купання наносити пом’ягчуючі засоби для шкіри.

Діагностика:

1) огляд лікаря;
2) при необхідності будуть проведені лабораторні дослідження (наприклад: ЗАК, ІДК, та за необхідності інші додаткові.);
3) інструментальні обстеження, які проводяться для виявлення алергена та підтвердження симтомів, наприклад: R-графія приносни пазух, R-графія ОГК, шкірні тести з алергенами та ін.

За необхідності потрібно буде пройти консультацію у алерголога, клінічного імунолога, дерматолога, отоларинголога, гастроетеролола, ендокринолога, психоневролога.

Лікування:

• Виключити контакт із специфічним алергеном (за необхідності - палатний)
• Дотримання гіпоалергенної дієти (елімінаційної дієти)
• Медикаментозне лікування при назначенні лікарем.
• Фізіопроцедури (в залежності від фази дерматиту, це можуть бути: інгаляції, електрофарез, озокерити, парафінові аплікації, фонофарез з мазями та інші).
• Санаторно-курортне лікування – курорти Південного берегу Криму, Одеси.