Бронхіальна астма - це - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, основним патогенетичним механізмом якого є гіперактивність бронхів – підвищенною чутливістю їх до різних подразних стимулів.

Атопія - фактор, який сприяє генетичній схильності до бронхіальної астми.

Бронхіальна астма зумовлена такими симтомами:

- утруднене дихання і видих,
- задишка,
- відчуття нестачі повітря (ядуха);
- частий сухий кашель або з невеликою кількістю харкотиння,
- яке важко відкашлюється.

Всім цим симтомам може передувати лоскіт і драпання у горлі, а також чихання.

Важливим є знати, що під час такого приступу, хворий повинен зайняти колінно-ліктове положення або здійснює певну опору на руки.
Причини виникнення бронхіальної астми: побутовий пил вдома, книжковий пил, пір’я та пух, які можуть бути у подушках; харчові алергени (яйця, мед, шоколад, горіхи, цитрусові фрукти, та ін.), косметичні засоби та парфумерія; лікаські засоби (парацетамол, панкреатин, та ін.).

Ступені важкості бронхіальної астми (визначає лікар коли він оцінює частоту, вираженість і тривалість приступів):

Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма.
До початку лікування виражаються такі клінічні симптоми: короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень; короткі загострення (від декількох годин до декількох днів); нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць; відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями;

Ступінь № 2 – легка персистуюча бронхіальна астма.
До початку лікування виражаються такі клінічні симптоми: прослідкуванням симптоми 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на тиждень; загострення захворювання можуть порушувати активність і сон; нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць.

Ступінь № 3 – Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма.
До початку лікування виражаються такі клінічні симптоми: щоденні симптоми; загострення викликають порушення активності і сну; нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень;

Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.
До початку лікування виражаються такі клінічні симптоми: постійна наявність даних симптомів; часті загострення; часті нічні симптоми астми; обмеження фізичної активності за рахунок астми.

Профілактика:

Перш за все це є запобігання контакту з алергенами, припинення контакту із неспецифічними подразнювальними факторами навколишнього середовища (вихлопні гази, тютюновий дим), раціональне харчування, адекватне застосування будь-яких медичних засобів, своєчасна санація вогнищ хронічної інфекції, активний спосіб життя, загартовування, заняття фізкультурою і спортом.

Діагностика:

1) огляд лікаря;
2) при необхідності будуть проведені лабораторні дослідження (наприклад: БАК, ІДК, загальний аналіз харкотиння, бактеорологічні дослідження харкотиння на мікрофлору, та ін.);
3) інструментальні обстеження, які проводяться для виявлення алергена та підтвердження симтомів, наприклад: R-графія ОГК, спірографія, пікфлоуметрія.

Лікування:

• Виключити контакт із специфічним алергеном (якщо є асматичний стан тоді це палатний режим).
• Дотримання гіпоалергенної дієти.
• Медикаментозне лікування назначається лікарем відповідно до ступеня важкості захворювання.
• Фізіопроцедури (інгаляції, електрофарез, та інші).
• Санаторно-курортне лікування – тільки у період ремісії.