Кропив’янка – це є захворювання з характерними шкірними елементами (пухирями) і сильним свербіжем. Кропив’янку поділяють на два види: гостру (менше 6 тижднів, яка закінчується виздоровленням і не потребує додаткових обстежень) і хронічну (більш ніж 6 тижднів).

При довгому перебігу цього виду шкірного захворювання може розвинутися ангіоневротичний набряк або як ще його називають набряк Квінке (це є досить щільний набряк глибоких пластів шкіри без вираженого свербіжу).

Переважно кропив’янка у дітей з’являється на фоні харчової алергії і має гострий характир, але потрібно знати, що її симптоми можуть виникнути через алергію на певні лікарські препарати, побутового пилу, алергію на комах із жалом, цвітіння рослин і дерев, хімічні засоби, косметичні засоби, а також наявність глистів.

У дорослих все по-іншому, адже кропив’янка появляється, зазвичай,хронічна і має характер неалергічної, тобто не залежить від певних алергенів.

Причинами наявності такого типу кропив’янки мужуть бути проблеми із шлунково-кишечним трактом, ендокриної системи.

Важливим є зазначити, що зустрічаються і інші види кропив’янки, а саме: контактна, механічна, чи охолодження, та ін..

При розвиненні набряку Квінке, це супроводжується із набряканням повік, язика, губ і деколи горла. Під час такого набряку розвивається захриплість, важкістю дихання.

Симптомами кропив’янки є:

• висип, який нагадує сліди жалення копивою чи укусів комарів із наступним утворенням міхурів,
• свербіж,
• відчуття печіння,
• погіршення стану шкіри і злиття в єдину пляму при чуханні,
• можливий головний біль,
• загальне нездужання,
• підвищення температури тіла,
• пронос,
• біль у привушених залозах,
• сльозоточивість, та ін..

Діагностика:

1) огляд лікаря;
2) при необхідності будуть проведені лабораторні дослідження (наприклад: ЗАК, ІДК, БАК, біопсія шкіри, шкірний тест з атопічними алергенами та за необхідності інші додаткові.);
3) інструментальні обстеження, які проводяться для виявлення алергена та підтвердження симтомів, наприклад: УЗД органів черевної порожнини, дуоденальне зондування з подальшим посівом порцій жовчі В і С, та за необхідності інші.

Консультацію обов’язково пройти у алерголога, а також за необхідності у:

• гінеколога,
• клінічного імунолога,
• дерматолога,
• отоларинголога,
• гастроентеролола,
• ендокринолога,
• ревматолога,
• стоматолога.

Лікування:

• Виключити контакт із специфічним алергеном (за необхідності - палатний)
• Дотримання гіпоалергенної дієти, виключення причинно-значущих алергенів
• Медикаментозне лікування при назначенні лікарем в залежності від перебігу алергії. Гостру та хронічну кропив’янку в загальному потрібно лікувати антигістамінними преператами.
• Фізіопроцедури (за необхідності і в залежності від фази - інгаляції, електрофрез та ін.