Аденовірусна інфекція – це є гостре інфекційне захворювання, що характеризується помірною загальною інтоксикацією, поразкою слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кон'юнктивітом очей, кишечника і лімфоїдної тканини.
Аденовірус належить до ДНК-вірусів. На даний час відомий 41 вид вірусу. Такий вірус є стійким у зовнішньому середовищі, а також діяльності органічних розчинників. Аденовіруси мають здатність склеювати еритроцити.
Шляхами проникнення такого роду інфекцій є переважно слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше - кон'юнктиви. Вони переважно розмножуються в слизовій оболонці, що супроводжується із поступовим і послідовним залученням у патологічний процес відділів дихального тракту. Сама ж репродукція аденовірусів може відбуватися в тканинах кишечника, а також лімфатичних вузлах. В свою чергу розмноження вірусу в лімфоїдній тканини супроводжується збільшенням і запаленням лімфатичних вузлів. Також аденовіруси можуть здійснювати загальний токсичний вплив на організм у вигляді лихоманки і симптомів загальної інтоксикації. Аденовіруси, які здатні розмножуватися в епітеліальних клітинах дихального тракту, кон'юнктиві і кишечнику, супроводжуються широким спектром клінічних проявів цієї інфекції.
Симптоми та протікання захворювання
Інкубаційний період коливається від 4 до 14 днів (частіше 5-7 днів). Проявляється основними клінічними формами аденовірусних захворювань: ринофарингіти, рінофарінготонзіліти, фарінгокон'юнктівальна лихоманка, кон'юнктивіти і кератокон'юнктивіти, аденовірусна пневмонія, пневмонія, а також віруси, які можуть викликати і інші форми - діарею, гострий неспецифічний мезаденіт та інщі. 
Аденовірусні захворювання починаються гостро з підвищенням температури тіла, симптомів інтоксикації (головний біль, слабкість, обезводнення, зниження апетиту, м'язові болі та ін.) Але навіть при високій температурі, лихоманці, загальний стан хворих залишається задовільним і токсикоз організму не досягає того ступеня, який властивий грипу. Можлива тривалість лихоманки 6-14 днів. При такому захворюванні відбувається тільки ураження верхніх дихальних шляхів, температура тіла зберігається 2-3 дні. 
Ранніми симптомами аденовірусної інфекції є закладеність носа і нежить, а запальний процес дуже рідко протікає у вигляді ізольованого фарингіту, ларингіту, трахеїти та бронхіту. В такому стані частіше розвивається рінофарінгіт або рінофарінготонзіліт. 
Бронхіт, гострий ларінготрахеобронхіт спостерігається у дітей молодшого віку і супроводжується охриплості голосу, появою "гавкаючого" кашлю. 
Поразка дихальних шляхів може поєднуватися з запаленням кон'юнктиви. Катаральні двосторонні кон'юнктивіти виникають у 1 / 3 хворих, проте часто бувають як односторонні. 
Плівчасті кон'юнктивіти зустрічаються переважно у дітей дошкільного віку.Захворювання починається гостро і протікає важко. Температура тіла сягає 39-40 ° С і такий стан зберігається до 5-10 днів. 
У багатьох хворих помірно збільшені периферичні лімфатичні вузли. В загальному під час такого захворювання є характерна порівняно невелика інтоксикація. Аденовірусна інфекція протікає більш важко і тривало у дітей раннього віку з наявністю повторних хвиль захворювання, а також можливе ускладнення - пневмонією. Особи похилого віку хворіють аденовірусної інфекцією рідко.
Діагностика
Виділення збудника. Досліджуваний матеріал – виділення з носу, зіву, кон'юнктиви, фекалії та інші. 
Виявлення антигенів вірусів у клітинах, мікроскопією.
Лікування
Лікування аденовірусної інфекції проводиться в основному по загальному принципу лікування распіраторних вірусних інфекцій. Проте враховуючи, що аденовіруси вражають слизову оболонку дихальних шляхів, часто з утворенням некрозів, тому необхідно при важкій і cредньотяжкій формі захворювання раннє застосування антимікробної терапії навіть у тих випадках , коли клінічні методи дослідження не допомагають виявити пневмонію або інші ускладнення. Ваш лікуючий лікар підбере індивідуальну програму лікування.
Профілактика
Профілактичні заходи такі ж, як і при грипі. Хворий знаходиться в ізоляції до 7-10-го дня з моменту одужання (при наявності відповідних клініко-епідеміологічних показань хворого госпіталізують), проводиться поточна та заключна дезінфекція.