vidido.ua | 22. Лист. 2010 | Фото: vidido.ua

Будь-яка застуда, грип і навіть пневмонія можуть перерости в тяжке захворювання з жахливими наслідками

З дитинства нас лякають - одягай шапку, бо буде менінгіт. Лікарі ж впевнені, що ця хвороба є незмінним другом тих, то любить пофрантити в легкому вбранні в холод.

Менінгіт - інфекційне захворювання, яке характерне враженням оболонок головного і спинного мозку, викликане бактеріями, вірусами та іншими причинами. Менінгіт передається повітряно-крапельним шляхом, виникає як самостійна хвороба, або ускладнення іншого процесу.

Запобігти менінгіту, з'ясувати причини його виникнення та дізнатись, які ускладнення можуть виникнути внаслідок цієї хвороби нам допоможе завідувач інфекційного відділення Сторожинецької районної лікарні Юрій Жар.

Хвороба дітей та молоді

Захворіти на менінгіт можуть не всі. Зазвичай групою ризику вважаються діти від одного року та молоді люди приблизно до 30 років, тому що саме до одного року у немовляти міцна імунна система, яку передала дитині мати за час вагітності та із грудним молоком, а після тридцяти років організм людини вже самостійно виробляє імунітет проти цієї хвороби.

" Без негайної шпиталізації та належного лікування, хворий на менінгіт може померти

Запобігти менінгіту можна з допомогою звичайної профілактики застудних захворювань, адже грип, нежить і, навіть, пневмонія можуть перерости в менінгіт. Це стається, якщо менінгококова інфекція проходить своєрідний бар'єр і потрапляє до головного або спинного мозку. Інакше страшна хвороба не настане. Тож першою чергою людина повинна тепло одягатися холодної пори, їсти якнайбільше цитрусових та зміцнювати свій імунітет.

Часто трапляється, що пацієнт навіть не знає, що недужий на менінгіт. Його ніщо особливо не турбує, симптоми схожі на застудні: нежить, незначна температура та головний біль. Це локалізована, проста форма менінгіту, яку зазвичай переносять на ногах. Лікарі в таких випадках діагностують захворювання як ГРВІ або грип і особливого лікування не призначають. Це не є небезпечна форма, її легко перебороти, та якщо вона переростає в хронічну, випадки повторюються знову, у хворого можуть виникнути тяжкі ускладнення.

До профілактичних засобів належать своєчасне виявлення та ізоляція хворих на менінгіт, адже їхній інкубаційний період триває до 10 днів, в цей час існує велика вірогідність заразитись недугою. Якщо контакту з хворим не уникнути, варто використовувати фільтруючі засоби захисту: марлеві пов'язки, респіратори. Після відвідування хворого обов'язково потрібно вимити з милом руки.

Крім того, якщо остерігаєтесь менінгіту - стримуйтесь від купання у відкритих водоймах, особливо це важливо для дітей.

Також від менінгіту вакцинують, що може захистити на період від двох до чотирьох років, та вакцини допомагають не при всіх видах менінгіту.

Коли менінгіт стає небезпечним

Вчасно не вилікувана легка форма менінгіту може перерости в тяжку та небезпечну генералізовану. В такому разі симптоми стають чіткішими: сильний головний біль, температура піднімається до 40˚С, спостерігається запаморочення, що супроводжується блювотою, яка не дає полегшення, з'являються болі в м'язах, неможливо рухати шиєю, хворий стає чутливим до звуків та світла. У дітей також з'являється сонливість та роздратованість. Ще одним симптомом є висипання.

Якщо хворого на менінгіт вчасно не шпиталізувати, наслідки можуть бути жахливими. Серед ускладнень найпоширеніші - глухота, осліплення, сповільнюється розумовий розвиток у дітей, подекуди розвивається навіть епілепсія.

Щоб остаточно виявити менінгіт, медики мають зробити спеціальний аналіз мозкової рідини. За наявності хвороби необхідно терміново шпиталізувати хворого та ізолювати його від оточення. Також необхідно оглянути всіх членів родини хворого, взяти аналізи. А в приміщенні, де вони проживають, провести дезінфікуючу профілактику та добре провітрити приміщення.

Після шпиталізації хворого неодмінно починають лікувати. Традиційно призначають строгий постільний режим (підніматись з ліжка повністю заборонено), застосування антибіотиків, крапельниці, сечогінних засобів, гармонотерапії. Для поліпшення перебігу хвороби використовують лікування стероїдами.

Якщо вчасно розпочати лікування, з менінгітом можна розпрощатись назавжди, тим самим уникнути ускладнень та наслідків. Та Юрій Жар зазначає, що в 3-5% випадків його власної практики, внаслідок невчасного звернення до лікарні, менінгіт спричиняє летальний результат.

Ірина БЄЛОВА

Довідка «Погляду»

Є відомості, що ще Гіппократу було відомо про існування такої хвороби, як менінгіт. Скоріш за все, вивчав цю недугу і Авіценна, та перше офіційне повідомлення датується 1768 роком шотланським лікарем Робертом Віттом. Він описував випадок туберкульозного менінгіту.

Менінгіт, як епідемічне явище вперше зафіксовано 1805 року у Женеві. Протягом наступних декількох років виникли спалахи цієї хвороби в Європі, США та Африці. Вчені ґрунтовно досліджували всі види менінгіту, та до ХХ століття смертність від цієї хвороби зросла до 90%. 1906 року за допомогою імунізації коней дослідники отримали антитіла проти збудників менінгіту. Це значно скоротило смертність. 1944 року виявили, що пеніцилін може допомогти під час лікування недуги. Наприкінці ХХ століття почали використовувати вакцинування проти гемофільної палички, що спричиняє менінгіт, а з 2002 року застосовують стероїди для поліпшення перебігу хвороби під час бактеріального менінгіту.

Нині менінгококову інфекцію у формі невеликих епідемічних спалахів реєструють в усіх країнах. Найвища захворюваність на Африканському континенті. В 80% випадків менінгіт викликано саме менінгококовою інфекцією.

Менінгіт як захворювання залишається не повністю контрольованим, тому що вакцини ще не створено проти всіх груп менінгококів.