Що зумовлює розвиток раку крові. Симптоми, лікування, чинники ризику

health.unian.net | 23. Вер. 2010 | фото health.unian.net

riverУ рамках інформаційної кампанії «Рак виліковний», розпочатої Благодійним фондом Ріната Ахметова «Розвиток України», УНІАН продовжує публікувати серію інтерв`ю з провідними онкологами України.

Про симптоми, лікування та профілактику хвороб крові розповідає заступник директора Національного інституту раку доктор медичних наук лікар-гематолог Ірина Крячок.

Симптоми онкогематологічного захворювання

Онкогематологія - галузь медицини, яка займається злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної системи. Ця група захворювань включає в себе гострі та хронічні лейкози, мієлодиспластичний синдром, лімфому Ходжкіна, неходжкінські лімфоми. Всі ці захворювання є набутими, і виникають на різних етапах життя людини.

Зазвичай, першим симптомом лімфоми є значне збільшення розмірів лімфатичних вузлів на шиї, в пахвових западинах або в паху. Слід зазначити, що лімфаденопатія є часто реактивною при вірусних та бактеріальних інфекціях. При цьому, на відміну від інфекційних захворювань, збільшені лімфатичні вузли при онкогематологічних захворюваннях безболісні, їхні розміри не зменшуються з часом і при лікуванні антибіотиками. Звертати увагу на збільшені лімфатичні вузли необхідно, якщо ці зміни зберігаються після простудного захворювання або ж збільшилися без видимої причини. При такій ситуації необхідно звернутися до лікаря, який призначить біопсію лімфатичного вузла з наступним гістологічним дослідженням, яке відповість на питання, чи є цей лімфатичний вузол реактивним (зміни в ньому виникли, як реакція на запальний процес) або ж злоякісним. При ураженні лімфатичних вузлів грудної порожнини симптомами захворювання може бути кашель, задишка, біль у грудній клітці, при значному збільшенні лімфатичних вузлів черевної порожнини, збільшення селезінки і печінки пацієнти відзначають дискомфорт, біль у животі, а також збільшення живота.

Одним із симптомів, який може насторожити - це болі в кістках переважно в осіб похилого віку. Даний симптом характерний для множинної мієломи - захворювання, при якому уражаються кістки скелета і на занедбаній стадії можуть виникати переломи. Дуже часто такі пацієнти починають своє лікування у невропатологів, мануальних терапевтів, а до онколога приходять уже в занедбаній стадії з наявністю переломів. Необхідно пам`ятати, що перед виконанням комплексу лікування, що включає стимулюючі процедури, які мають високий ризик травматизації необхідно виконати як мінімум загальний аналіз крові. Наявність в аналізі крові анемії, прискореного ШОЕ дозволить запідозрити у пацієнта множинну мієлому.

Дуже часто симптоми онкогематологічного захворювання - неспецифічні, тобто не є унікальними і можуть зустрічатися при ряді інших захворювань. Серед таких симптомів необхідно відзначити виражену слабкість, стомлюваність, пітливість, переважно в нічний час. Настороженість щодо імовірних симптомів захворювання повинна бути як у пацієнта, так і у лікаря загальнолікувальної мережі.

Не можна втрачати час, звертаючись до неспеціалістів

Дуже важливо розуміти - якщо захворювання виявили, потрібно починати спеціальне лікування у фахівця-гематолога або онколога, а не витрачати час на альтернативне лікування, яке часто пропонують представники напряму нетрадиційної медицини, найчастіше ті, хто навіть не має медичної освіти. При цьому упускається дорогоцінний час, тому що людина не отримує спеціального лікування. Для отримання максимального ефекту від лікування при виникненні онкогематологічного захворювання дуже важливо вчасно звернутися до лікаря, лікування захворювання на ранніх стадіях набагато ефективніше, ніж при запущених.

Клінік з даної проблеми в Україні достатньо. У Києві на вулиці Ломоносова 33/43 розташований Національний інститут раку. В даний час Інститут є головною установою в країні, який займається проблемами онкології. Він розробляє і виконує проекти державних і національних програм, нормативних документів з онкології, проводить наукові дослідження в галузі діагностики, профілактики та лікування онкологічних захворювань; бере участь у розробці нових препаратів, медичної техніки, апаратури, інструментів та виробів медичного призначення. В Інституті функціонує клініка, консультативна поліклініка, які надають медичну допомогу пацієнтам з різними формами злоякісних захворювань, лікування онкологічних хворих проводитися за світовими стандартами. На базі Національного інституту раку функціонує відділення онкогематології на 60 ліжок, де проходять обстеження та лікування хворі лімфопроліферативні захворювання. В Україні створена чітка вертикаль надання медичної допомоги онкохворим. Діє мережа установ, кожна область має онкологічний диспансер. Хворі онкогематологічними захворюваннями можуть звернутися до гематологічних відділень науково-дослідних інститутів (м. Київ, м. Львів), обласних лікарень. Не потрібно боятися звернутися до лікаря-фахівця, хай краще лікар не підтвердить побоювання пацієнта, ніж у результаті втраченого часу буде втрачено шанси на одужання.

Базове спеціальне лікування при захворюваннях онкогематологічних включає в себе терапію цитостатичними та кортикостероїдні препаратами, променеву терапію. В останні роки розробили нові засоби в лікуванні онкогематологічних хвороб, які належать до групи біологічних препаратів. До них належать моноклональні антитіла-препарати, які впливають на клітину-мішень, безпосередньо на пухлинну клітину, імуномодулюючі препарати, інгібітори протеасом. Поява цих препаратів дає додаткові можливості в лікуванні онкогематологічних захворювань. Слід пам`ятати, що ці препарати не прийшли на зміну наявними, вони забезпечують додатковий терапевтичний ефект.

Що має насторожити в аналізі крові

Особливу увагу має звернути на себе прискорене ШОЕ, як правило, у поєднанні з анемією. Це повинно насторожити пацієнта і примусити звернутися до гематолога. ШОЕ у жінок у нормі становить до 15 мм на годину, у чоловіків - до 10 мм на годину. При онкогематологічному захворюванні, ШОЕ, як правило, вище 30 мм за годину. Про наявність анемії свідчить зниження рівня гемоглобіну у жінок нижче 120 г / л, у чоловіків - нижче 130 г / л, особливої уваги потребує ситуація, коли рівень гемоглобіну нижче 100 г / л.

Кількість лейкоцитів у дорослої людини в нормі коливається від 4 до 9х1012 / л. Дані клітини виконують багато функцій в організмі людини, головна з яких - забезпечення захисту організму від інфекцій. При відхиленні даного показника від норми також слід проконсультуватися з лікарем. Кількість тромбоцитів - клітин крові, які відповідають за згортання крові, в нормі становить від 160 до 400 х109 / л, якщо їхні показники виходять за рамки нормальних значень, потрібно звертатися до гематолога за консультацією. Слід пам`ятати, що кровотворна система крові є дуже лабільною і реагує на різні ситуації, які виникають в організмі людини. Відхилення від норми в аналізі крові не завжди є ознакою злоякісного захворювання крові, а можуть бути проявом якого-небудь гострого захворювання (бактеріальні, вірусні інфекції) або ж симптомом незлоякісного захворювання крові (анемії). Тим не менше, в ситуації, коли виявлені зміни в аналізі крові, краще отримати консультацію у фахівця-гематолога.

Чинники ризику

Вік є одним з прогностично несприятливих факторів розвитку неходжкінських лімфом. Більшість випадків неходжкінських лімфом діагностується у людей старше 60 років, тоді як лімфома Ходжкіна має два вікові піки - від 15 до 40, і старше 50 років.

Вроджені порушення імунної системи також підвищують ризик розвитку неходжкінських лімфом у дітей і дорослих. Набутий імунодефіцит, що виник на тлі трансплантації органів або алогенних трансплантацій кісткового мозку, підвищує ризик розвитку неходжкінських лімфом та лімфоми Ходжкіна.

Низькі дози іонізуючого випромінювання збільшують імовірність виникнення лейкозу, неходжкінських лімфом, множинної мієломи, однак для лімфоми Ходжкіна ця залежність не підтверджується. У хворих, які отримували променеву терапію з приводу злоякісної пухлини, пізніше підвищується ризик розвитку неходжкінських лімфом. Цей ризик існує і при комбінованому хіміотерапевтичному і променевому лікуванні.

Сполуки дусту, хлорофенола бензолу, феноксігербіціди та інсектициди підвищують ризик виникнення множинної мієломи, неходжкінських лімфом та лімфоми Ходжкіна.

Бактерія Helicobacter pylori, що викликає виразку шлунку, може також призвести до лімфоми тієї ж локалізації. Вірус Епштейна-Барра асоціюється з підвищеним ризиком розвитку лімфоми Беркітта та інших лімфом, особливо у хворих на СНІД.

Серед факторів ризику, пов`язаних зі способом життя людини, відзначають наступні: куріння, вживання в їжу великої кількості м`яса і жирної їжі, ожиріння, вживання алкоголю.

Усунення відомих факторів ризику може певною мірою сприяти профілактиці цього захворювання.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Консультація та лікування в Ізраїлі
likar

Баннерная сеть BANNER.UA

Погода Львові » Україна

Проведите свой отдых в Грибовке.