newsru.ua | 1. Вер. 2010

Стрес і кокаїн чудово доповнюють один одного. Вони викликають в мозку схожі зміни, провокуючи все нові хвилі депресії. Причому зміни доходять до самої серцевини нейрона. Про цей експеримент можна прочитати у статті "Dnmt3a regulates emotional behavior and spine plasticity in the nucleus accumbens", опублікованій в журналі Nature Neuroscience.

Кокаїн і хронічний стрес цілеспрямовано впливають на одну ділянку головного мозку. Причому, вони не тільки змінюють поведінку і пластичність нервової системи (здатність мозку адекватно перебудовуватися в залежності від зовнішніх умов), але і залишають відбиток на генетичному рівні.

Щоправда, автори більшості наукових робіт вивчали нестійкі зміни. Вони пов'язані не з будовою ДНК, а зі структурою допоміжних молекул, наприклад, білків-гістонів (протеїни, навколо яких закручується молекула ДНК , формуючи хромосому). При цьому відомо, що наслідки наркотичної залежності і регулярних стресів позначаються на здоров'ї, розумових здібностях і психічних характеристиках майбутнього покоління.

Колектив учених з декількох дослідницьких центрів США під керівництвом Квінсі Лапланта в експерименті на гризунах вивчив, як формуються наркотична залежність, психічні розлади і змінюється пластичність мозку залежно від ступеня метилювання (иодифікації) ДНК у нейронах.

У ході експерименту вчені вводили гризунам розраховані дози кокаїну або давали їм можливість самостійно вживати наркотик протягом трьох годин на добу. Іншу групу гризунів дослідники цілеспрямовано лякали, примушуючи їх "спілкуватися" з іншими агресивними гризунами, які всіляко ображали мишей.

Після численних експериментів, які відрізнялися за концентраціями, інтенсивністю та тривалістю впливу, дослідники вивчили зовнішній вигляд нейронів у піддослідних гризунів, а також роботу генів, які метилюються, у мишачому мозку.

Науковці прийшли до висновку, що при хронічному стресі ДНК сильно метилюється (модифікується) - включається в роботу ген Dnmt3a, робота якого викликає депресію і психічні розлади.

Кокаїн пригнічує ген Dnmt3a і "відключає" депресію. Правда, ціна гарного настрою достатньо висока. Під дією наркотику нейрони формують мережу додаткових тонких шипиків. Вони захищають клітини від дії наркотику. Варто відзначити, що під кокаїном нейрони відрощують тільки тонкі дендритні шипики. А зі збільшенням кількості тонких дендритних шипиків депресія посилюється. Що й відбувається відразу, як тільки закінчується пряма дія кокаїну.

Відомо, що ці відростки хоч і передають інформацію в інші відділи мозку, але гинуть швидше за інших. Тому ні залежним від кокаїну, ні тим, хто страждає на депресії, розраховувати на довгострокову пам'ять не доводиться.

Науковці відзначають, що дослідження поставило багато причинно-наслідкових питань, з якими вони мають намір розібратися в найближчому майбутньому. Адже навіть на молекулярному рівні створюються такі умови, в яких депресія стає наслідком наркоманії, і навпаки. Дослідники впевнені, що генетичний портрет депресії і наркотичної залежності допоможуть розробити ефективні методи лікування, які не стануть "палицею з двома кінцями".

Німецькі науковці першими з'ясували, що через депресію у людей порушується чутливість нейронів сітківки очей до контрастних відтінків, через що вони можуть бачити навколишній світ у сірих тонах.

Науковці відзначають, що дослідження поставило багато причинно-наслідкових питань, з якими вони мають намір розібратися в найближчому майбутньому. Адже навіть на молекулярному рівні створюються такі умови, в яких депресія стає наслідком наркоманії, і навпаки. Дослідники впевнені, що генетичний портрет депресії і наркотичної залежності допоможуть розробити ефективні методи лікування, які не стануть "палицею з двома кінцями".

Джерело: newsru.ua