Жіноча репродуктивна (статева) система включає безпосередньо статеві органи, молочні залози, деякі відділи головного мозку і ендокринні залози, регулюючі роботу статевих органів.

Розрізняють внутрішні і зовнішні жіночі статеві органи.

До зовнішніх статевих органів відносять: статеві губи, піхву, промежину. До внутрішніх статевих органів відносяться матка, шийка матки, маткові труби, яєчники.

Піхва – м'язовий орган, що починається від входу в піхві і закінчується біля шийки матки. Клітини слизової оболонки піхви містять особливу речовину – глікоген, який є складовою вагінальної мікрофлори (вагінальні молочно-кислі палички), і сприяє утворенню молочної кислоти, яка додає захисних властивостей вагінальному секрету і перешкоджає проникненню патогенних мікроорганізмів в статеві органи жінки.

Шийка матки є каналом і має довжину близько 4 см. Виділяють вагінальну частину шийки матки, яка «обернена» в піхву і має отвір – зовнішній зів. Саме вагінальна частина шийки матки оцінюється лікарем гінекологом при проведенні кольпоскопії і огляду в дзеркалах. Надпіхвова (маткова) частина шийки матки відкривається в порожнину матки внутрішнім матковим зівом.

Клітини слизової оболонки каналу шийки матки виділяють слиз, який також володіє захисними властивостями і перешкоджає проникненню мікроорганізмів в порожнину матки. Перед овуляцією клітинами виробляється рідший слиз, що сприяє проникненню сперматозоїдів в порожнину матки («Посткоїтальний тест»). Піхва разом з каналом шийки матки під час пологів утворюють «родові шляхи», по яких відбувається рух плоду з порожнини матки.

Матка - порожнистий м'язовий орган, в якому відбувається розвиток плоду. Виділяють шийку матки і тіло.

У тілі матки виділяють порожнину, яка у фронтальній площині має вигляд трикутника. Стінка матки складається з трьох шарів м'язових клітин. Зсередини матка встелена слизовою оболонкою – ендометрієм. Під дією гормонів яєчників ендометрій зазнає щомісячних змін (менструальний цикл).

Основна функція матки – виношування вагітності. У порожнині матки прикріпляється плідне яйце і відбувається подальший розвиток плоду.

Маткові труби відходять від кутів порожнини матки і мають довжину 10-12 см. У трубі виділяють два отвори: один, ширший, відкривається в черевну порожнину, так звана ампулярна частина маткової труби; інший, вужчий - гирло труби, відкривається в порожнину матки.

Ампулярна частина маткової труби закінчується особливими виростами – фімбріями, які необхідні для «захоплення» яйцеклітини, що потрапляє в черевну порожнину після овуляції. Внутрішня поверхня маткових труб покрита клітинами з війками, хвилеподібний рух яких сприяє просуванню ембріона до порожнини матки.

Таким чином, основна функція маткових труб – транспортна.

Яєчники є жіночими статевими залозами. Розташовуються яєчники з боків від матки і в нормі «контактують» з воронкою маткової труби, а саме - з фімбріями.

У яєчниках знаходяться фолікули (округлої форми утворення), заповнені рідиною. Саме у фолікулі дозріває яйцеклітина – жіноча статева клітина, яка після запліднення сперматозоїдом дає початок новому організму.

Крім того, яєчники виробляють жіночі статеві гормони, що регулюють роботу не лише репродуктивної системи, але і всього організму жінки.

Як працює жіноча репродуктивна система?

Основна функція жіночої статевої системи - репродуктивна. Це означає, що зачаття нового організму і виношування вагітності відбувається в організмі жінки.

Дана функція реалізується шляхом взаємодії декількох органів жіночої репродуктивної системи. У свою чергу, ця взаємодія забезпечується гормональною регуляцією. Саме гормональна регуляція є провідною ланкою в реалізації репродуктивної функції жінки.

Одним з вищих відділів гормональної регуляції всіх внутрішніх органів і систем в організмі людини є залоза гіпофіз, розташована в головному мозку.

Гіпофіз виділяє особливі регулюючі гормони, які у свою чергу регулюють роботу інших ендокринних залоз, – щитовидної залози (ТТГ – тиреотропний гормон), надниркових (АКТГ – адренокортикотропний гормон), статевих залоз (ЛГ і ФСГ).

Крім того, гіпофіз виділяє ряд гормонів, які регулюють роботу деяких внутрішніх органів і систем, – сечовидільної системи (Вазопресин або антидіуретичний гормон), кісткової системи (СТГ або гормон росту), статевих органів (окситоцин), молочної залози (пролактин, окситоцин).

Робота репродуктивної системи регулюється декількома «основними» гормонами, які виділяються гіпофізом: ФСГ, ЛГ, пролактином.

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон - викликає безпосередньо процес дозрівання фолікулів в яєчниках жінки. Відповідно, при недостатній або надлишковій продукції цього гормону відбувається порушення дозрівання фолікулів і виникає безпліддя.

ЛГ – лютеїнізуючий гормон – бере участь в овуляції і утворенні жовтого тіла.

Пролактин (молочний гормон) регулює секрецію молока під час лактації. Пролактин є гормоном антагоністом (суперником) ФСГ і ЛГ, і при підвищенні вироблення пролактину в організмі жінки порушується робота яєчників і виникає безпліддя («Гіперпролактинемія»).

Окрім вищеперерахованих гормонів, робота репродуктивної системи жінки регулюється гормонами, що виділяються іншими ендокринними залозами: гормонами щитовидної залози - Т 4 (тироксин), Т 3 (трийодтиронін); гормонами надниркових залоз – ДГЕА і ДГЕА-с. Тому порушення функції даних ендокринних залоз може наводити до порушення роботи репродуктивної системи і до безпліддя.