Відомо, що пухлина є джерелом безлічі речовин, які за своєю будовою або далекі від «будівельних матеріалів» людини, або виявляються в кількостях, нехарактерних для норми. Визначення цих речовин і лежить в основі методу, іменованого визначенням онкомаркерів. Онкомаркери визначаються в крові. Взяття аналізу проводиться також як і у випадку біохімічного аналізу крові (з вени). Визначають рівень онкомаркерів за допомогою спеціальних реактивів.

Навіщо потрібно дослідження на онкомаркери?

По-перше, визначення онкомаркерів дає додаткову інформацію про наявність / відсутність пухлинного процесу, поряд з іншими методами дослідження.

По-друге, визначення онкомаркерів до і після лікування допомагає оцінити ефективність.

По-третє, визначення онкомаркерів після закінчення лікування допомагає контролювати захворювання, сприяючи ранньому виявленню  рецидиву.

Основні онкологічні дослідження:

1. Альфафетопротеїн (AFP, АФП)
2. Антиген плоскоклітинної карциноми (SCC)
3. Антиген раку підшлункової залози (СА-242)
4. Канцероембріональний антиген (РЕА, CEA, раково-ембріональний антиген)
5. Спадковий неполіпозний рак товстого кишечника (HPNCC, синдром Лінча)
6. Нейроенолаза (нейрон специфічна енолаза, NSE)
7. Онкомаркер CYFRA 21-1 (фрагменти цитокератин-19)
8. Онкомаркер шлунку (CA 72-4)
9. Онкомаркер молочної залози (СА 15-3)
10. Онкомаркер підшлункової залози (СА-19-9)
11. Онкомаркер тіла матки
12. Онкомаркер яєчників (СА-125)
13. Простат-специфічний антиген (ПСА, PSA)